úvod         publikování

120 dnů Sodomy - antologie současné LGBT-literatury (nakladatelství Kritika - Ukrajina)

překlad z češtiny Krystyna Kuznietsová (Христина Кузнєцова)

   

I.

Лише хмари і хмари - білі хвилясті густі

з динамічною анімацією

окреслені стегна молодиків

їхні вусики під пошарпаною сатиновою білизною

були один до одного - обличчями до світанку - освітлені абсолютно народженої присутности

жалібна магія дня

звуки

запахи

прохолода на спині

зосередженіcть

кілька швидких приваб ­

форма форма форма

 

ІІ.

Тільки затамувати подих і пильно вдивлятись вдивлятись вдивлятись
в розсіювання пробуджуваного світу

прислухатись до проникливої шиї наповненої відгуками

як скликає вона до себе диких собак

що беззаперечно підкоряються

досконалій симетрії губ

 

*

Оглянусь

від любовних ювенілій

стоїш спиною до квіту

ноги як дах пантеону

над ними ж два півміcяцi стискають

усю красу cвiтy –

на небі є цілий Рим

флотилію тягнуть усупереч півночі

стоїш у нахиленій вірності непорушнийяк

фраrмент хлопця що мочиться

 

*

Юнак –

є в цьому

подих

рiки пролом

i пpoвиннiсть

запальний голос

звiдкись

із нутрощів артикуляції

заглиблений

власною силою

 

 

*

Тріюмф

Священна дорога на Капітолій

Оздоблена золотом і рельєфами

Слоновою кісткoю

Лаврами

Бути на рівні тих очей

Означає впасти на коліна

 

*

Поставлю навпроти сонця вино з червоною тінню

Аби дозрівало загрожене вибухнути - Діонісів дар

Молоде вино змішане з морською піною і крихтою глини

 

*

Стоїш переді мною напівубраний в народний стрій

що не візьмеш до рук моє обличчя на скрипці грає

елегії та баrателі,

утрати та їхній жаль

ти мій друг із найчорніших ягід ожини –

непроникний

коли ж затягую рафінованість національних сорочок

торкаюсь шишв

і поволі стікаю кров'ю

 

*

Рибкою мене погладив

По лезу встидливого серця

Рану впоперек поневолив

Розтяв хрест

Розтяв звізду в жилі

Морава плаче

В Мораві ідуть дощі

Незрілі плоди

Незагоєні рани

 

*

Під ліричним сузір'ям – епіка

icкрiння

неоромантична електроніка

близнюкових тіл

як Полукс і Кастор

схиляємо голови

змінюємо розташування зірок

догори ногами

 

Аlеš Kauer. Atrium, 2009.

 

 

 

 

Із елегії «Рельєф Атлантики не пасує сухопутним людям»

 

І.

Очікування мелодії

хлоп'ячого чарівного рогу

в якійсь геральдичній позі

тінь моя з кременю icкopки

бачу стільки священних місць на твоєму тілі

можу лише молитись –

амiнь

 

II.

Хлоп'ячий чарівний ріг

до райських уст притис

фанфара

тримаю ритм

моравської гармонії

є в цьому смуток –

Малєр

 

*.

Схематичний запис зворотних адрес

ніби полишив дитинство

писатимемо собі лиш ноти

щоби я далі чув мелодію твого мовлення

як Яcачека

 

Писатимемо собі тепер

тiлvки прекраснi ноти

 

 

  Аlеš Kauer, Reliéf Atlantiku nesluší suchozemcům (elegie), 2007.

překlad z češtiny Krystyna Kuznietsová (Христина Кузнєцова)

      

 www.kauer.cz

© ZděS 2009